Навколишнє середовище потерпає від забруднення: спалюються ліси, збільшується кількість сміттєзвалищ, проте найбільше дістається водоймищам, а саме Чорному морю. Як зазначила керівниця учнівської екологічної команди #ZeroWasteSchool Ольга Демченко, суспільство зовсім не розуміє, що водні об'єкти потребують нашої уваги та піклування.

Херсонські екологині та активісти не полишають надії врятувати нашу область від зайвого забруднення та вивести її на новий екологічний рівень. За останній рік вони провели великий обсяг роботи, збираючи та сортуючи сміття на теренах Херсонщини.

«Під час реалізації чергового гранту «Херсонські гори без сміття» нас шокувало ставлення місцевих мешканців. Ми прийшли на одне з великих сміттєзвалищ, проте там вже майже нічого не було. Адже всі пластикові пляшки та інші легкі відходи вітром були віднесені до Дніпра, яке далі потрапляє в Чорне море та океан. Та мешканців це не здивувало, і вони спокійно до цього ставляться»,- зазначила Демченко.

Читайте також: Херсонські школярі очистили від сміття 14 км дикого пляжу

Днями у Херсонській обласній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара відбулася екологічна конференція «День Чорного моря». Під час заходу усі присутні не лише обговорили проблеми та їх вирішення, а й нагородили активних юних екологів. Так, команда Херсонської загальноосвітньої школи №32 #ZeroWasteSchool отримала від міста гарні подарунки за реалізацію проектів.

Зробимо Херсонщину енергонезалежною

Під час конференції також була порушена досить-таки актуальна тема, як енергоефективність. На думку фахівців, це один зі способів досягти бажаного результату з використанням меншої кількості енергії, ніж потрібно зазвичай. Хто ефективно використовує енергію, той запобігає зловживанням ресурсами та охороняє навколишнє середовище.

«Сонце - головне джерело енергії для нас. Якщо ми правильно будемо його використовувати, то через декілька років наш Херсон зможе стати енергетично незалежним містом в Україні. Дані слова були підтверджені іноземними фахівцями в області екології», - прокоментував Федір Барулін.

Тож свідомі херсонці дослухалися до слів фахівців і потроху стали реалізовувати цікаві проекти стосовно енергоефективності у місті та області. Перші об'єкти, де було запроваджено енергоефективні проекти - навчальні заклади.

Так, першим «зеленим» дитячим садочком в області став Херсонський ясла-садок № 71 санаторного типу для дітей із захворюванням органів травлення. Саме у ньому було замінено не лише вікна та двері, а й проведена герметизація. Це допомагає зекономити газопостачання, адже після утеплення приміщення стає теплішим. На сьогодні герметизація вже була проведена у 18 дитячих садочках Херсона.

«Розумієте, герметизація – це не просто слово або проведення якихось ремонтних робіт. Це дуже потрібна штука, яка робить життя комфортніше у період похолодання. Ось, наприклад, за минулий рік за допомогою герметизації нам вдалося зекономити 50% коштів, які повинні були витратити на опалення дошкільних закладів. Це гарний початок»,- зазначив Барулін.

Одним з яскравих прикладів для багатьох міст як Херсонщини, так і України є Гола Пристань. Саме вони перші після обласного центра браво долучилися до програм та грантів енергозбереження. Вже декілька років місто є учасником проекту Європейського Союзу «Угода мерів». Голопристанці довели, що цілком реально впроваджувати найпрогресивніші технології, при цьому не витрачаючи великих коштів із місцевого бюджету.

Навчальні заклади вже давно вважаються «зеленими», адже використовують для своїх потреб сонячні колектори, вкрили дах пенополіурітаном, встановили геліосистеми обігріву води та інше. Так, новими системами можуть похизуватися Голопристанська загальноосвітня школа №1 та дитячий садок «Олімпієць». Інші заклади рухаються у тому ж напрямку та готуються до нових впроваджень.

Внаслідок виконання заходів, окреслених у програмі, місцеві громади отримують можливість користуватися перевагами поліпшеного доступу до енергетичних послуг, скорочення витрат на енергоносії, створення робочих місць та заощадження в муніципальних енергетичних бюджетах.

На цьому голопристанці не зупиняються. Вони разом з мешканцями курортного селища Щасливцеве проводять роздільний збір сміття. Так, із загальної маси побутового сміття виділяються наступні типи, придатні для подальшої обробки:

- макулатура (папір, картон);

- скло (у вигляді пляшок та склобою);

- всі види плівки з полімерних матеріалів;

- ПЕТ пляшки;

- інший пластик.

Що стосується позитивних результатів, то за рахунок попереднього сортування вторсировини зменшується локальний негативний вплив на екологію, навантаження на звалища й полігони для утилізації сміття, підвищується частка повторно використовуваних матеріалів, а також скорочуються витрати на вивіз вторсировини та відходів (більш ніж на 50%). Тож учасники екологічних програм закликають мешканців Херсонщини не лінуватися і дотримуватися усіх настанов.

Тэги:

“Книжковий Миколай” запрошує херсонців на святкування

На яку ялинку у Херсоні витратили більше коштів: міську чи обласну

Вихідні з «Книжковим Миколаєм»: чим здивує цьогорічний фестиваль

Телеведуча програми "Ле Маршрутка" подорожує Херсонщиною

Обмінюй сміття на гроші: херсонцям пропонують заробіток на вторсировині