Минулого тижня журналісти інтернет-видання «Гривна» запропонували кільком перехожим висловитися щодо трьох новин, опублікованих в онлайн-медіа: яка з них правдива, яка – ні.

Ось новини, які ми запропонували шести мешканцям Херсона.

Молодій жінці з дитиною достовірною видалася новина про те, що дитячі будинки в Україні закриють, а дітей віддадуть на органи. Більше того, під час відповіді містянка сказала, що чула, ніби малечу віддають на органи. Цікаво, що саме вона (єдина з опитаних) назвала соцмережу "Вконтакте" серед джерел, якими користується для отримання інформації.

Вразили хлопці, які дуже критично поставилися до новин. Один з них відразу сказав, що новина про кавун - не схожа на правду “Найбільший у минулому році здається був 44 кг”,- прокоментував херсонець.

Також приємно здивувала жінка, яка відразу зазначила, що всі новини потрібно фільтрувати, адже на просторах сучасних ЗМІ дуже багато фейків, маніпуляцій. За її словами, новини спеціально формуються і кожне медіа вибирає для себе вигідний ракурс.

Проте коментар до новини про “управління щастя” згадувати можна довго: “У нас Президент комік, тому я нічому не дивуюся”.

Один з перехожих не повірив у створення управління щастя при Херсонській ОДА. За його словами, у місті і без того багато інших проблем. Проте хлопець помилився, хоча з дві інші новини легко визначив як неправдиві.

І ось, що ми маємо: три людини повірили у фейкову новину з кавуном, дві про створення управління і лише одна особа про закриття дитячих будинків.

Найбільше довіри викликала новина про величезний кавун. Перехожі містяни спиралися на те, що Херсонська область богата на баштанну продукцію і щороку збирають достатній врожай.

Найменше - про закриття дитячих будинків та відправлення дітей на органи. Перехожі впевнені, що до такого абсурду у нашій країні не дійде.

Давайте розберемось, чи були серед цих новин правдиві.

1.«Дитячі будинки закриють. Дітей - на органи?»

Це типова маніпуляція. Йдеться про ініціативу Уляни Супрун щодо реформування дитячих будинків (в період, коли вона виконувала обов’язки міністерки з охорони здоров’я України). Її слова були перекручені догори дригом одним із херсонських журналістів. Аби перевірити інформацію, треба зайти на офіційну сторінку Супрун у соціальній мережі Фейсбук і знайти потрібний пост. І що ми бачимо? У пості йдеться про те, щоб замість дитячих будинків впровадити паліативно-реабілітаційні центри та створювати умови для виховання сиріт у прийомних сім’ях. Про вивезення дітей за кордон, і про “на органи” жодного слова немає, це домисли автора матеріалу. Його пост був опублікований через три дні після посту Супрун.

2.«На Херсонщині виростили кавун вагою в 119 кілограмів»

Більшість тих, кого ми опитали, повірили в це: Херсонщина ж край багатий і родючий. Перевіряємо: завантажуємо фото до Google у розділ “Пошук серед картинок” і серед десятків матеріалів з цим фото знаходимо найраніший, опублікований на сайті «Клубу поціновувачів гігантських кавунів». Там повідомляється, що фото належить американцю Білу, який у 2013 році виростив найбільший кавун у штаті Мічіган.

3. Створення управління щастя у Херсонській обласній державній адміністрації

Це була єдина правдива новина серед тих, які ми запропонували херсонцям. Проте перевірку ніхто не скасовував.

У пошуковому рядку Google пишемо «Управління щастя Херсонська ОДА». Серед перших результатів - офіційний сайт Херсонської ОДА. Переходимо за посиланням, де бачимо нову структуру облдержадміністрації. Дійсно, серед підрозділів є управління щастя. Планується, що там працюватимуть 11 чиновників.

Як відрізнити брехню від правди?

Неправдивих новин (їх називають фейковими) сьогодні все більше в інформаційному просторі. Щоб не потрапити у «пастку маніпуляцій» і відрізняти правду від брехні, інформацію потрібно перевіряти.

Найпростіша технологія створення фейкової новини: змішати трохи правди (наприклад, 119-кілограмовий кавун таки існував, і фото його справжнє), трохи брехні (про те, що виростили його на Херсонщині), а потім подати це у відповідному контексті (в регіоні, де дійсно вирощують кавуни).

В історії про дитячі будинки маємо справу з маніпуляцією, банальним перекручуванням першоджерела та змішуванням фактів з власними міркуваннями. Ініціатива про закриття дитячих будинків - є, але про “на органи” - таки домисли.

Погана новина для читачів і глядачів новин у тому, що технології фальсифікацій і маніпуляцій удосконалюються. Тепер це не тільки словесні маніпуляції чи підміна фото, фальсифікуються першоджерела: наприклад, за допомогою відеоредактора Face2Face можна слова однієї людини приписати іншій, і це виглядатиме реалістично. А можна згенерувати повністю промову, як це зробили з екс-президентом США Бараком Обамою.

Автори просто створили цифрового двійника представника влади, використовуючи кадри з реальних інтерв'ю і нейромережу для заміни осіб. Голос Обами зімітував сам Джордан Пив. Хоча відео є підробленим, де Обама висловлюється нецензурною лексикою, проте не кожен виявить маніпуляцію.

“Подумайте, хто і чому повідомляє вам цю інформацію?”, - наголошує медіатренерка Оксана Жіляєва, яку ми попросили прокоментувати, як розпізнати фейкові новини та маніпуляції. - Чи є у новині факт, чи лише судження чи коментар. Як цей факт можна перевірити?”

Корисні поради: як розпізнати фейкову інформацію

1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.

2. Читайте весь матеріал. Заголовки часто бувають яскравими та сенсаційними. (Наприклад, як у нашій новині №1)

3. Завжди намагайтеся перевірити джерело та автора! Чи реальна ця особа? Подумайте, чи можна цій людині довіряти.

4. Перевіряйте матеріали, у яких висвітлена лише одна сторона. Адже нормальний журналістський матеріал має бути збалансований кількома коментарями і думками.

5. Якщо матеріал має надмірне емоційне забарвлення, занадто позитивний або різко негативний, це також може виступати показником неправдивості новини.

6. Перевірте дату публікації. Стара новина може не відповідати поточним подіям.

Лайфхак від сайту "Medialab"

Хто є джерелом цієї інформації?

Важливо, аби аудиторія чітко усвідомлювала, хто/що саме є джерелом. Потрібно дізнатися, чи людина, яка повідомляє новину, є першоджерелом. Якщо ні — шукаємо далі.

Що це джерело може знати?

Якщо джерелом є людина, треба з’ясувати, чи вона має профільну освіту? Дізнайтеся, як називається її посада і чи вказує вона на відповідну кваліфікацію.

Коли джерело отримало цю інформацію?

На це питання відповідь потрібна для того, щоби знати, чи інформація актуальна. Якщо джерело отримало повідомлення давно, дослідіть, чи не могла ситуація змінитися.

Де джерело отримало цю інформацію?

Чи має ця людина науковий ступінь у відповідній галузі? Освіту? Досвід роботи? Дізнайтеся, чи людина отримала інформацію з перших рук. Якщо так, то це має викликати більшу довіру до її думки… чи меншу?

Навіщо використовувати це джерело?

Чи має людина необхідні знання і досвід, щоб їй можна було довіряти? Проаналізуйте, чи дозволяє ця інформація дізнатися щось нове аудиторії.

Наскільки прозорою є інформація, що її надає джерело?

Перед тим, як довіритися тому чи іншому джерелу, дайте відповідь: чи може аудиторія новини самостійно визначити джерела інформації і зрозуміти, чому слід використовувати саме ці джерела.

Як джерело дізналося цю інформацію?

Чи можете ви підтвердити інформацію від джерела за допомогою перевірки офіційних документів, звітів, подальшої журналістської роботи або інших джерел?

Яку репутацію має джерело?

Оцініть, наскільки надійним джерело інформації було у минулому.

Чим керується джерело, надаючи інформацію?

Зважайте на те, що ця людина може здобути чи втратити від розголосу. Можливо, ця інформація допоможе людині виглядати краще/гірше, вважатися винною чи навпаки?

Тэги:

Осенняя посевная на Херсонщине немного затянулась

На Херсонщині обговорять утримання сільськогосподарських тварин

Козиний бізнес на Херсонщині: чи є вигода?

Усе більше телят – усе більше дотацій на молодняк отримують жителі Херсонщини

Землі Херсонщини «принесли» 490 мільйонів гривень місцевим громадам