Плодівництво останнім часом стає все більш прибутковою галуззю України - як для фермерів, так і для держави в цілому

У теперішній час у структурі аграрного ВВП країни продукція садівництва формує лише 3,3%, але з урахуванням сприятливих умов вона може посісти лідируючі позиції в садівничій галузі Європи. Херсонський державний аграрний університет завжди знаходиться в тренді нових технологій, тож і реагує швидко на потреби освітньо-економічного середовища. Саме тому на агрономічному факультеті на базі кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва відкрили нову спеціальність «Садівництво та виноградарство».

Декан факультету - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Іван Мринський розповів «Гривні», що на нашому Півдні кліматичні умови дуже сприятливі для багаторічних культур - плодових і ягідних, винограду. У них добре розвинена коренева система, й вони більш пластично реагують на зміни клімату, які відбуваються зараз. «На Херсонщині чимало садів, - зазначив Іван Миколайович, - яблука, сливи, черешні тощо. Унікальні умови для вирощування винограду - як десертного, так і для переробки. Зараз держава дає право навіть дрібним виробникам не лише вирощувати виноград, а й переробляти його на вино. Тому ми й підійшли до необхідності нової спеціальності «Садівництво та виноградарство» - адже між університетом і виробниками дуже тісний зв'язок, наших випускників охоче запрошують на роботу - і останнім часом значно збільшився попит саме на таких фахівців. Звісно, наші студенти-агрономи вивчають і плодівництво, і ягідництво, але окремої спеціальності в нашому університеті не було - крім двох випусків виноградарів після Другої світової війни, коли відбудовували країну. Тепер це питання знову актуальне - тож будемо працювати.

Вже отримали від Міносвіти дозвіл на набір студентів на нову спеціальність, розповів Іван Мринський, тож наступного 2019 року його буде розпочато. Тим часом на факультеті готують якісне методичне забезпечення. Зокрема щойно вийшов із друку посібник «Шкідники ягідних культур» - сумісне видання науковців ХДАУ з колегами з Житомирського агроекологічного університету та фахівцями агрокомпанії «Сингента». Це видання унікальне, бо подібних підручників високої якості зі спеціальності в Україні більше немає. Таким чином поєднуються зусилля науки та практики, адже студентів потрібно навчати й теоретично на лекціях, і за методичними рекомендаціями, й на виїзних заняттях на виробництві.

Нещодавно, до речі, викладачі Аграрного університету возили студентів першого курсу на ознайомче заняття до особистого підсобного господарства «Павлівські» в селі Веселе Бериславського району (на фото - під час екскурсії виноградником). Воно є яскравим прикладом ведення господарства, пов’язаного насамперед із ягідними культурами, але й виноградом також. Відносно невелика територія дозволяє вдало вести бізнес завдяки сучасному підходу, зазначив декан агрофакультету. Так, фермери вирощують ожину, суниці, малину, виноград і в цьому році заклали ще одну культуру - нехарактерну для нашого регіону лохину. Справа непроста, вимагає окремого підходу, але подібні експерименти в сільському господарстві зараз дуже актуальні. Ще один приклад - дослідне господарство «Новокаховське» у селищі Плодове під Новою Каховкою. Там ростуть унікальні для нашої місцевості культури - хурма, зізіфус, причому чудової якості. «Це не тільки добре пристосування до змін клімату, - відзначив Іван Миколайович. - До всього, в нас іще немає шкідників і хвороб, притаманних цим культурам у місцях їх масового зростання.

Але це не означає, що дерева ростимуть і даватимуть добрі врожаї самі по собі. Треба вміти підбирати сортовий склад, вивчити потреби рослин, розібратися з технологіями догляду: обрізкою, формуванням крони, підживленням тощо. Тож фахівці-садівники матимуть що робити!» До речі, працевлаштування, наприклад, у ягідному господарстві становить 20-30 робітників на кожен гектар, свідчать експерти. Й фахівці завжди матимуть можливість бути працевлаштованими та отримувати гідне фінансове забезпечення.

Та й плодові культури, звичні для нас, також потребують уваги. Наприклад, цьогоріч надзвичайний урожай яблук. Це можливість виходити на світові ринки - Індії, Європи. Але вона передбачає додаткові маркетингові чи логістичні навички: придбання холодильних установок і тарування, пошук ринкових ніш і прорахунок шляхів збуту. І студентів ХДАУ між іншим навчатимуть і цих тонкощів.

Крім того, планують закласти ягідник на території університету - невеличку навчальну колекцію та сад - на території дослідного поля. Таким чином теорія буде підкріплюватися практичними заняттями, а задача ХДАУ - дати Україні висококваліфікованого фахівця, який зможе працювати й у особистому господарстві, й у великому холдингу. Наприклад, зараз студенти проходять ознайомчу практику в агрофірмі-радгоспі «Білозерський». Ще приклад - винзавод «Князя Трубецького». Історично там на унікальних ґрунтах вирощували виноград, нагадує Іван Мринський, і зараз повертаються до цього. З якісної сировини виробляють чудові вина, які за смаковими якостями, на думку багатьох, кращі від деяких іноземних марок. «Наша земля взагалі здатна дивувати своєю родючістю, - говорить Іван Миколайович, - зокрема в університетському дендропарку, а подекуди й на присадибних ділянках, можна побачити незвичні для нас хіномелес - цілющу японську айву з лимонним присмаком або зізіфус, завжди смачний і корисний при гіпертонії. А ще - канадський горіх карія пекан, горобину й терен, кизил - не дуже, на жаль, поширені, бо люди не знають, як їх застосовувати. А це ж - і додаткові ніші бізнесу, які можна використати. Студентів учимо прораховувати: що вигідніше вирощувати, варто реалізувати продукцію свіжою чи в переробці, де є менше ризиків і більше попиту тощо. На ринку я ще жодного продавця хурми чи зізіфусу не бачив заплаканого від того, що товар залежується, - навпаки! А якщо до того ж не буде зайвих витрат на логістику, тобто замість ввезення плодів із-за кордону ми зберемо їх у сусідньому районі, то й ціна стане вигіднішою, а попит - більшим!»

Є й інші сторони навчання. Наприклад, розповів нам декан Іван Мринський, ХДАУ тісно співпрацює з заводом «Елворті» з міста Кропивницький. Незабаром буде офіційне відкриття лабораторії, де представлені зразки сільськогосподарської техніки, яку використовують на підприємствах. «Ми співпрацюємо вже кілька років, їздили й нещодавно, - відзначив наш співрозмовник. - Для студентів особисто провів екскурсію виробничими приміщеннями генеральний конструктор заводу, розповів, скільки інженерних ідей закладено в кожній деталі. Чому саме така форма знаряддя, чому там використали пластик, а туди підібрали окремий метал, як перевіряється якість тощо. Коли людина не просто бачить перед собою сівалку, а розуміє сутність її роботи, то зростає ефективність». Тепер же в новій лабораторії, яка вже почала функціонувати, студенти побачать зразки техніки, її частини. «Сучасна техніка максимально полегшує працю аграріїв, - додав Іван Мринський. - Наприклад, цього року в агрофірмі “Білозерський” увесь виноград збирали машинами. Тож зростає й потреба в нових фахівцях - агроінженерах. До речі, спеціальність “Агроіженерія” запланували відкрити на факультеті до вступної кампанії наступного року. Співпраця університету з агропідприємствами та виробниками сільгосптехніки вже сьогодні дає можливість отримати необхідні знання нашим студентам».

Тож хто хоче стати фахівцем майбутнього, хай готується вступати до Аграрного університету на спеціальність «Садівництво та виноградарство», закликають працівники агрофакультету. Це добрий шанс отримати престижну й затребувану професію, впевнені вони.

Наталя ДЗВОНИЦЬКА