12 квітня в Херсонському державному аграрному університеті сталася ще одна важлива та цікава подія: був закладений навчальний розплідник нішевих плодових культур. На площі близько 0,8 гектара ростимуть малопоширені, незвичні для півдня України плодові культури: хурма, кизил, хеномелес – поруч із «рідними» для нас сливою та виноградом.

Цей сад має, в першу чергу, науково-освітню мету, розповів газеті «Гривна» ректор Юрій Кирилов: «Закладка саду хоча й пов’язана безперечно з відкриттям нової спеціальності “Садівництво та виноградарство”, але й відіграватиме важливу роль в освітніх програмах інших спеціальностей. Зокрема, це цікаво для майбутніх агрономів, фахівців із захисту рослин або харчових технологій, готельно-ресторанної справи, гідротехніків та й практично всіх інших. Не кажучи вже про «маленьких студентів» – школярів і дошкільнят, які частенько відвідують ХДАУ. А випускники вишу в майбутньому зможуть створювати та доглядати сади з екзотичних культур по всій Херсонщині, тим самим не лише дбаючи про продуктово-харчові запаси регіону, а й про туристично-економічну привабливість цієї санаторної зони».

Декан агрономічного факультету ХДАУ Іван Мринський вивчає досвід ізраїльських колег з вирощування амаранту (щириці).

«Аби наші студенти були найкращими, маємо дати їм знання з багатьох культур. У тому числі з тих, які не дуже поширені, але вже є популярними. Минулий рік показав, що розповсюджені в нашому регіоні культури мають слабке місце: так, через надмірний урожай яблук вони настільки втратили ціну, що дехто зі сільгоспвиробників навіть не збирав фрукти, бо це було нерентабельно. Садки, в яких яблука пропадали просто на гілках, – сумне видовище», – каже декан агрономічного факультету ХДАУ Іван Мринський.

Натомість, вважає Іван Миколайович, альтернативою є плоди, які зараз до нас завозять із-за кордону – смачні, корисні, але дороговартісні. Але вони, насамперед хурма, чудово можуть рости й на Херсонщині! Наші умови дозволяють отримати гідний урожай високої якості – це вже доведено досвідом у деяких сільгосппідприємствах і на приватних ділянках. До того ж, хурма, вирощена на місці, має кращі товарні й смакові якості, ніж привезена з-за кордону. Крім того, культура ця в нашому регіоні поки що не має шкідників і збудників хвороб – місцеві з нею ще «не знайомі». Хіба що американський білий метелик – бо наші гібриди хурми були виведені херсонськими селекціонерами на базі також «американки» – хурми віргінської.

Студенти Аграрного університету - часті гості в господарстві «Новокаховське», що в селищі Плодове Новокаховської міськради.

Спеціалісти дослідного господарства «Новокаховське», розташованого в селищі Плодове, щоразу дивують студентів Аграрного вишу, демонструючи їм виведені сорти екзотичних культур. Студенти – часті гості в господарстві, адже виш тісно співпрацює з цими науковцями-практиками. Хеномелес, зізіфус, хурма тільки-но заходять на наш ринок, практично не маючи конкуренції з боку місцевих виробників. І зміни клімату, про які зараз дуже багато говорять і які даються взнаки, на думку Івана Мринського, – це крім негативних наслідків ще й привід замислитися про пошуки нових шляхів розвитку. Наприклад, минулого року на Херсонщину завітали представники Ірану, які цікавилися можливістю вирощувати тут фісташку. А є й інші культури, які вже вирощують у приватних господарствах: гранат, інжир, та ж хурма.

Студентки Аграрного вишу біля дерева хурми у господарстві «Новокаховське».

Звісно, нові рослини потребують трохи іншого догляду: підживлення, поливу, обрізки. Тож у ХДАУ на базі нового саду якраз і вчитимуть цього студентів, а також готові надавати консультації населенню, яке хоче мати в себе такі дерева, але не дуже знається на догляді за ними. Зараз роботи з облаштування садка в університеті ще тривають. Уже провели крапельне зрошення та замульчували соломою навколоствольні кола, щоб саджанці добре вкорінилися. До речі, відзначає Іван Миколайович, закуплені ці деревця в розпліднику того ж господарства в Плодовому, тому це якісний посадковий матеріал, адаптований саме до наших умов, спроможний перенести й високі літні температури, й низькі зимові, посухи тощо.

Тож потенціал нових культур у нашому регіоні дуже високий, упевнений декан агрономічного факультету. Тим паче, що дехто з керівників садових господарств Херсонщини висловлює намір яблуні замінити іншими плодовими культурами. Звісно, водночас треба замислюватися й над розвитком переробних можливостей: сушкою та консервацією фруктів, виробництвом соку тощо. Якщо такі лінії створять на території самих господарств, це ще й дозволить заощадити на транспортуванні та мати свіжу якісну сировину. Ще один нюанс на користь хурми: дозрівання її плодів відбувається пізніше, збір урожаю проводять у жовтні-листопаді, коли робочі руки вивільняються після масового збору інших плодово-овочевих культур. До того ж, говорить Іван Мринський, мова йтиме про гарантовано екологічно чистий продукт: без застосування хімічних засобів захисту рослин під час вирощування.

Зізіфус та хурма чудово ростуть на Херсонщині! Фото зроблені в розпліднику господарства в Плодовому.

Крім того, в садку установлять метеорологічне обладнання, а ще – будиночок для бджіл-осмій, які сприятимуть запиленню дерев, зокрема кизилу, який цвіте так рано, що звичайні бджоли ще не вилітають. Також під час висадки саджанців студенти розмістили синичники та шпаківні – і їх повне «заселення» відбулося вже за 2–3 дні! Таким чином подбали про боротьбу з потенційними шкідниками не тільки в садку та університетському дендропарку, а й у довколишніх дворах Херсона, говорить Іван Мринський.

Словом, у ХДАУ з’явився справжній сад надій і мрій. А знаючи, як ґрунтовно та всебічно підходять у виші до навчання студентів, їх підготовки до втілення потенціалу в усіх сферах життя, можна сподіватися, що незабаром нинішні студенти стануть справжніми фахівцями. І екзотичні нині фрукти стануть для нашого регіону новою приємною візитівкою.

Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.