Цього року Херсонський державний аграрний університет відзначає славний ювілей – 145 років. Сьогодні це сучасний виш, у якому класична наука поєднується з креативним підходом, методом дуальної освіти, культурним розвитком студентів. Цього ж року восени факультет водного господарства, будівництва та землеустрою (ФБГЗ) також святкує свій ювілей. За 55 років існування факультету є важливі науково-технічні розробки, гідні випускники – і, звісно, амбітні плани на майбутнє, які втілюються вже зараз.

Викладачі пишаються випускниками факультету водного господарства, будівництва та землеустрою, які посідають керівні посади у водному господарстві держави. Серед них, наприклад, В'ячеслав Розгон – начальник департаменту Держводагентства України; Володимир Корнгбергер – заступник директора ДПДГ Інституту рису НААН; Євгеній Козленко – начальник Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи; Михайло Чемерис – директор управління водопровідно – каналізаційного господарства Херсона; Ігор Андрієнко – начальник Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра та багато інших.

Як приклад такої діяльності – робота кафедри гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій. Як розповіла газеті «Гривна» завідувач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Наталя Шапоринська, співробітники Аграрного університету зацікавлюють молодь іще зі школи. Це не тільки Дні відкритих дверей у виші, а й тісне спілкування в школах. Учні дізнаються про досягнення студентів і науковців і самі мають змогу долучитися до цікавої роботи, ставши членами Малої академії наук. Зокрема під керівництвом фахівців кафедри гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій школярі проводять дослідження, пишуть спільні роботи, які беруть участь у конкурсах і нерідко отримують призові місця.

А головне – теми цих робіт не вигадані, а «живі», тобто несуть практичне навантаження, корисне зокрема для Херсонщини. Наприклад, це робота по Інгулецькій зрошувальній системі, яку відзначили в числі найкращих, або по сапропелю. Тож до вишу нерідко приходять абітурієнти цілеспрямовані, такі, що знаються на деяких конкретних проблемах і докладають зусиль для їх вирішення.

У рамках Дня відкритих дверей, який відбувся нещодавно, школярам показали модель автоматизованої системи поливу – яку своїми руками збирали здобувачі вищої освіти, що навчаються на спеціальності «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології». Розумна машина сама контролює стан зрошення та сигналізує про необхідність поливу.

Модель автоматизованої системи крапельного поливу – її своїми руками зібрали студенти, які навчаються на спеціальності «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології». Встановити цей комплекс планують на дослідних полях вишу.

Зрозуміло, що для створення такої системи треба добре розбиратися в гідромеліорації, інформаційних технологіях, електроніці, а зараз молодь дуже добре розвинена в цих напрямах, говорить викладач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дмитро Ладичук. Разом із креативними студентами науковці вишу переходять на шлях автоматизації процесів. Таким чином класична наука вбирає в себе новітні технології сучасного світу. Саме кафедра гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій є лідером університету із запровадження в навчальний і науковий процес геоінформаційних систем і технологій. Її співробітники виконують міжнародні проекти, до цієї роботи залучають аспірантів, студентів, і навіть школярів. Керівники проектів спрямовують розум і сили молодого покоління на вирішення конкретних виробничих проблем у нашому регіоні.

На Херсонщині, наводить приклади Наталя Шапоринська, вже працюють комбайни з GPS-установками, зрошувальні системи автоматизованого поливу. Впровадженням таких програмних продуктів у виробництво та роботою з ними займаються випускники Аграрного вишу. Так, на базі дослідного господарства «Асканійське» впроваджена сумісна розробка кафедри ГТБ, водної інженерії та водних технологій, Інституту зрошуваного землеробства НААН, та вчених Інституту водних проблем і меліорації НААН – «ГІС-полив», яка дозволяє економити водні ресурси та оптимізувати водний і поживний режим сільськогосподарських культур.

Дуже цікавими є роботи студентського конструкторського бюро (СКБ), яке створене й працює на кафедрі гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій і на базі якого здобувачі вищої освіти під час навчання виконують дипломні проекти, працюючи разом із викладачами над науковими роботами з госпрозрахункової або грантової тематики. Створюють макети, моделі. Наприклад, щодо автоматизованої системи крапельного поливу, про яку йшлося вище, то її створили в рамках україно-канадського проекту UHBDP під керівництвом проректора з наукової роботи та міжнародних зв’язків Олександра Авєрчева. Виграли грант, закупили складові, своїми руками змонтували, застосували електроніку, облаштували систему, запрограмували. Більш того, об’єднали її з метеостанцією, яку також зібрали власноруч студенти конструкторського бюро. Планується встановити цей комплекс на дослідних полях вишу. Довелося пометикувати, попрацювати методом спроб і помилок, але результат вражає: ця система працює надзвичайно точно. І школярі, коли бачили її в День відкритих дверей, починали розуміти, чого їх можуть навчити в Аграрному університеті.

У СКБ також багато часу приділяють поглибленому вивченню та проводять консультації з дисциплін, із яких здобувачі вищої освіти беруть участь у олімпіадах. Так, днями студенти 4–5-х курсів спеціальності «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» отримали призові місця, диплом та грамоти на Всеукраїнській олімпіаді з водного господарства в місті Рівне. Й це вже третій рік поспіль традиційно надходять нагороди в скарбничку Херсонського державного аграрного університету.

Активну участь бакалаври й магістри беруть не тільки в студентських наукових конференціях, а й нерідко у конференціях міжнародного рівня, на яких демонструють свої досягнення. Їх виступи викликають дискусії серед присутніх. Тож не дивно, що таких молодих фахівців запрошують на гідні посади відразу після отримання диплома.

Студенти Аграрного університету проходять практику в тому числі й на очисних спорудах.

А досягнення в науковій сфері, впевнені викладачі кафедри ГТБ, водної інженерії та водних технологій, не можливі без усебічного розвитку особистості «Ми намагаємось давати можливість нашим здобувачам вищої освіти не тільки вчитися, а й радіти життю, – говорить Наталя Шапоринська. – У ХДАУ є безліч цікавих культурних заходів: Зимовий бал, День вишиванки, спортивні та культурні заходи, є можливість займатися співами, танцями, спортом та багато іншого». Але, звісно, не забувають про розширення в першу чергу освітніх програм. Відкриті нові спеціальності на всіх факультетах вишу. Й спеціальність «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» – одна з них.

Керівник відомої наукової школи еколого-меліоративних технологій професор Володимир Морозов розповів, що за новою спеціальністю відбувся перший випуск магістрів. Про те, наскільки актуальна ця професія, свідчить факт, що на 50 ліцензованих місць в магістратурі виявилось набагато більше бажаючих абітурієнтів, був конкурс. Тобто студенти розуміють перспективність таких професій. Що й казати, це дуже широкий спектр роботи: ГЕС, зрошення на полях, у містах водопостачання, водовідведення, очисні споруди, фонтани та басейни, робота в державних органах, на насосних станціях, у портах та припортових зонах, тобто всюди, де є вода та водні об’єкти. Дмитро Ладичук додає, що зараз на гідротехнічні спеціальності є великий попит не лише серед сільських жителів, а й городян. Міста беруть гранти на реконструкцію або будівництво мереж – потрібні лише спеціалісти. А їх готує Аграрний університет. Більш того, зараз є тенденція до поєднання знань інженерних із агрономічними, наприклад.

Випускники ХДАУ завдяки глибокій теоретичній і пройденій практичній підготовці вже готові працювати. А з набуттям досвіду їх рівень ще більше зростає. Наші професії затребувані й за кордоном, і студенті їздять на практику за кордон. Зокрема, на кафедрі гідротехнічного будівництва. водної інженерії та водних технологій налагоджені міжнародні зв’язки з ученими водного господарства ряду країн: Азербайджану, Казахстану, Узбекистану, Молдови, Білорусі, Сербії, Ізраїлю. А ХДАУ нині видає дипломи європейського зразка, тож перспективи у випускників вишу відкриваються дуже широкі.

Хоча насамперед мова йде про потреби рідного регіону. На заняття, говорять співробітники кафедри, буває, приходять представники виробництв Херсонщини: пропонують провести лекції чи семінари або бути присутніми – із метою підібрати собі працівників. Викладачі вірять у гідне майбутнє своїх випускників, бо вихідці з Аграрного університету – це розумна й амбітна молодь. Вони освічені інженери, які не сподіваються, що гроші впадуть з неба, а власним розумом і своїми руками творять своє майбутнє.

«Тож якщо така золота дитина хоче бути успішним і заможним громадянином – то так воно й буде. А ми будемо горді з того, що з нашої легкої руки вони стали гідними людьми нашої держави, – з посмішкою говорять науковці ХДАУ. – І добре, що молодші студенти та школярі беруть гідний приклад, знають, чого прагнути. Аграрний університет завдяки поєднанню освіти, науки та виробництва дає молоді широкий спектр нових життєвих можливостей».

Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.