Однією з останніх новинок Херсонського державного аграрного університету, яка викликала захоплення багатьох херсонців, став акваріум, презентація якого відбулася в день відкритих дверей ХДАУ.

Розташований у холі головної будівлі ХДАУ, цей акваріум місткістю 6 тонн безперечно приваблює увагу. Його екзотичне «населення» – вихідці з Південної Америки, зокрема дивовижні аравана срібляста та річковий скат моторо. Ідея створення такої цікавинки належить ректору ХДАУ Юрію Кирилову, розповів «Гривні» в. о. завідуючого кафедрою «Водні біоресурси та аквакультура», кандидат біологічних наук, доцент Павло Кутіщев, а створений акваріум значною мірою силами та знаннями співробітників і студентів цієї кафедри.

Звісно, такий крок було зроблено не лише заради прикрашання університету, він має й цілком практичну мету. Адже на кафедрі «Водні біоресурси та аквакультура» викладають спеціальну дисципліну «Основи акваріумістики», а крім того, ведеться гурток такої ж спрямованості. Тож під час створення великого акваріуму студенти, які брали активну участь у цьому, отримували як додаткові теоретичні знання, так і практичні навички. А надалі на цьому прикладі вчитимуть студентів, як функціонують такі великі системи, як їх обслуговувати, як важливо підтримувати відповідні якість і нагрів води, водообмін тощо, розповів Павло Сергійович. Крім того, в акваріальній лабораторії кафедри є 15 невеликих місткістю по 120 літрів акваріумів. Улітку робитимуть ще одну лабораторію – для розмноження, вирощування рибок.

Презентація акваріуму в холі Аграрного університету викликала цікавість і захоплення.

Великий акваріум – далеко не єдиний цікавий проект, яким можуть похвалитися на кафедрі. Про розробку технології вирощування тропічних австралійських раків (яка потрапила до збірки кращих інноваційних проектів серед вищих навчальних закладів 2018 року) та про заплановане вирощування перлин читачі «Гривни» вже знають. А ще в співпраці з науковцями агрономічного факультету й кафедри водних біоресурсів та аквакультури створений проект «Аквапонічна ферма», який було високо оцінено представництвом Європейського Союзу в Україні та Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР): його відзначили серед переможців програми кліматичних інновацій.

Уточнимо: аквапоніка – це високотехнологічний спосіб ведення сільського господарства, який поєднує в собі одночасне вирощування об’єктів аквакультури й рослин. Тобто ця система дає змогу за міжнародними екологічними та органічними стандартами вирощувати одночасно цінні види риб і органічну сільськогосподарську продукцію. При цьому зменшуються капітальні витрати, роблячи таке виробництво високоефективним, безпечним і практично безвідходним.

Серед різних напрямків аквакультури, говорить Павло Кутіщев, у наш час важко назвати більш актуальний, ніж розширене відтворення біологічних ресурсів і підвищення промислової продуктивності шельфової зони морів і океанів. Конкретніше – фахівці кафедри водних біоресурсів та аквакультури впевнені, що відродження мідійно-устричного виробництва на півдні України можливе й має бути!

«Восени минулого року я був на тренінгу в Румунії та Болгарії. Там нас учили, як вирощують мідій у країнах Європи, розташованих на узбережжі Чорного моря (окрім нас це Грузія, Туреччина, Румунія, Болгарія, Росія). На Херсон­щині практично такі ж природні умови, як і там, але з шести країн, які можуть користуватися шельфовою зоною для обладнання мідійно-устричних господарств, лише Україна, на жаль, не займається цим напрямком. Мідійні поля були знищені в нашому регіоні внаслідок хижого молюска – рапана й тривалої гіпоксії води в 1970–90 роки, яка часто закінчувалась замором молюсків. Але наразі створення таких ферм дуже актуальне: це й робочі місця, й економічний зиск, і покращення екології. Адже мідія, яку вирощуватимуть у господарствах, стане розповсюджуватись і в природному середовищі. Тож одночасно з відновленням популяції мідії у Чорному морі буде очищуватися й морська вода», – говорить Павло Сергійович.

Передумовами розвитку цього напрямку є історія нашого краю. Зараз подекуди мідії в нашому морі є, але їх дуже мало. А не так давно було інакше: свідком цього є житель Скадовська Юрій Чудовський – керівник дослідно-промислового експерименту кінця 1970-х – першої половини 1980-х років, начальник устричного цеху. Юрій Іванович розповідає, що експеримент проводився в риболовецькому колхозі «Приморський» у Скадовську. Йшлося про те, щоби збирати посадковий матеріал молоді устриць у Джарил­гацькій затоці та дорощувати їх до товарних розмірів на промислових підприємствах. Роботи проводились під науковим керівництвом Азово-Чорноморського науково-дослідного інституту морського рибного господарства й океанографії. Були значні позитивні практичні результати, а також доведено, що Джарилгацька затока цілком відповідає вимогам устричних господарств. Вона порівняно мілководна, влітку вода швидко прогрівається та має значну кількість кормових мікроскопічних організмів для швидкого росту устриць. Відокремлена від моря островом, затока захищена від штормових впливів. При видобуванні піску Скадовським морським торговим портом знаходили значну кількість старих устричних стулок промислових розмірів, що свідчить про комфортні умови мешкання устриць у Джарилгацькій затоці ще від стародавніх часів.

Тож зараз, вважають науковці ХДАУ, саме час повернутися до цього напряму. Тим більше, що на Херсонщині Джарилгацька затока не єдина придатна акваторія для створення мідійно-устричних господарств: до таких можна віднести ще Тендрівську та Ягорлицьку затоки, озеро Устричне й багато інших приморських во­дойм півдня України. На Херсонщині, на жаль, мідійно-устричних ферм поки що немає, говорить Павло Кутіщев. Зате на сусідній Миколаївщині підприємець Андрій Пігулев­ський – до речі, студент магістратури ХДАУ – на невеликій ділянці в лимані вирощує в садках тихоокеанську устрицю. Він чи не перший в Україні займається популяризацією устричного виробництва – від вирощування до правильного вживання продукту. І водночас проводить наукові дослідження з перспектив вирощування тихоокеанської устриці на виробництвах на солоних озерах і лиманах подібного типу. Бізнесова діяльність Андрія – «Устриці Скіфії» – стала знаною в Україні завдяки наполегливій праці, дегустаційні заходи в різних містах викликають неабиякий інтерес і високий попит на делікатесну продукцію. Тож перспективність мідійно-устричного виробництва і з економічної точки зору має всі передумови для успіху – і на це варто звернути увагу студентам, які оберуть цей напрямок для навчання в університеті, наголошує в. о. зав­кафедрою. Університет співпрацює з мідійно-устричним господарством Миколаївщини: на його базі студенти вивчають технологію вирощування устриці в умовах приморських во­дойм України.

Та й узагалі, відзначає Павло Кутіщев, сучасний розвиток агропромислового комплексу України створює підвищений попит на спеціалістів, які зможуть вирішувати проб­леми постачання екологічно-чистої вітчизняної продукції аквакультури. Водночас є тенденція збільшення продукції аквакультури в штучних контрольованих умовах. Це європейський приклад – там піклуються про збереження природних ресурсів і віддають перевагу технологіям вирощування гідробіонтів у штучних умовах. Тому викладачі кафедри водних біоресурсів і аквакультури, окрім традиційних фахових напрямків, працюють над розвитком перспективних досліджень аквакультури та марикультури, залучаючи до наукової роботи студентів і школярів безпосередньо на виробництві й у польових умовах. А це не тільки дуже перспективно, а й надзвичайно цікаво!

Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.