Автор: Альона МЕЛЬНИЧЕНКО06 Ноября 2021 08:46

100 днів ринку землі на Херсонщині: які результати?

100 днів ринку землі на Херсонщині: які результати?

Більш ніж 100 днів пройшло з моменту відкриття ринку землі в Україні, й щодо цього 19 жовтня в Херсонській облдержадміністрації пройшла прес-конференція

Зокрема чиновники визнають, що мешканці нашої області не кинулись масово продавати свої земельні ділянки й ажіотажу за перші 100 днів не спостерігалось. Про те, скільки ділянок вже продано, скільки в середньому коштує гектар землі, скільки податків потрібно заплатити та про плюси й мінуси земельного ринку – говорили на зустрічі.

СКІЛЬКИ ВЖЕ ПРОДАНО?

Із відкриттям ринку землі в Херсонській області уклали 1064 угоди купівлі-продажу ділянок загальною площею 4893 гектари, повідомив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Шибаєв. Загалом же в Україні станом на 8 жовтня укладено 27 568 угод. Загальна площа земель, щодо яких зареєстровано правочини, – 68 540 гектарів.

«До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть виключно фізособи – громадяни України – з обмеженням до 100 га, – нагадав Шибаєв. – Всього на Херсонщині на сьогодні налічується 2529 зареєстрованих фермерських господарств, які працюють в агросекторі області. Крім того, органи місцевого самоврядування володіють досить великим обсягом повноважень у сфері земельних відносин, адже вони отримали змогу стати повноцінними господарями на своїх територіях».

Про можливості, які відкрились перед громадами після старту ринку землі, розповів і голова Херсонського обласного відділення Всеукраїнської асоціації громад Сергій Шматенко: «Процес передачі земель на баланс громад, зокрема й сільськогосподарських, розпочався ще в 2018 році. І до сьогодні він ще продовжується. Проте вже зараз багатотисячні гектари передані в розпорядження громад. Це не всі вільні земельні ділянки, а з діючими договорами оренди, землі фермерського господарства тощо. Водночас є й вільні ділянки, й сьогодні для громад це стимул покращити свої бюджети». Розпорядитись землею зокрема громади зможуть після налагодження механізму електронного аукціону, на який прийняті громадами земельні ділянки будуть виставлені на продаж або на право оренди. Виручені кошти підуть у бюджет ТГ. Як зазначив Сергій Шматенко, за 4 роки його Виноградівській громаді було передано 4272 га, із них вільних земельних ділянок залишилось 925 га.

ЯКІ ЦІНИ?

За словами представника відділення Нотаріальної палати України в Херсонській області Романа Козоріза, в області працюють 124 приватні й 16 державних нотаріусів, які можуть посвідчувати договори відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. «Я також діючий нотаріус. В мене немає ніякої інформації щодо проблем в оформленні подібних договорів. Усі реєстри працюють», – розповів Козоріз.

Роман Володимирович також нагадав, скільки податків потрібно сплатити під час продажу землі: «Все залежить від вартості земельної ділянки. Всі ділянки сільгосппризначення продаються зі сплатою 5% податку на дохід фізичних осіб і 1,5% військового збору. Щодо вартості оформлення договору, то вона залежить від домовленості між продавцем, покупцем і нотаріусом, який оформлює договір. В середньому десь 6 тисяч гривень послуги нотаріуса коштують».

Як прозвучало на прес-конференції, середня нормативно-грошова оцінка земель сільгосппризначення на Херсонщині складає 24 500 гривень за гектар. Та подекуди ціна може бути й нижчою, адже наша область – зона ризикованого землеробства. Через це Херсонщина серед аутсайдерів рейтингу областей із найдорожчою землею. Як прозвучало на прес-конференції, найдорожча земля зараз у Київській області та районі Карпат (західні області), де ціна за гектар доходить до 200 тисяч гривень. Але такі захмарні ціни пояснюються тим, що покупці, найімовірніше, мають намір перевести землі сільгосппризначення в інші категорії, наприклад, під забудову. А забудовники зацікавлені якраз у землях біля столиці та на гірських курортах.

БУЛО Б ЗРОШЕННЯ...

Окрім того, що громадяни отримали реальне право розпоряджатися своєю землею, що чиновники вважають позитивним моментом відкриття ринку землі, в ОДА згадали й про актуальну проблему нашої області – відбудова системи зрошення. Так, на думку в. о. директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОДА Маргарити Степанової: «Ринок землі та відбудова зрошення – поєднання цих двох сегментів дасть можливість і громадам збільшити дохідну частину свого бюджету, надати можливість розбудови мілких і великих фермерських господарств, а також створити об’єднання на території громад, щоб можна було й отримати держпідтримку й розбудувати своє господарство».

До речі, за її словами, Херсонщина – перша та єдина область, котра виграла проект у Держфонді регіонального розвитку. «Проект стосується створення концепції розвитку зрошення території громад, і як остаточний варіант – це розбудова зрошення й створення проекту кошторисної документації. Це дасть можливість модернізувати зрошення, надати у проектному режимі інвентаризацію зрошуваних мереж і зробити аудит насосних станцій, які є на території області», – зазначила Маргарита Степанова.

ФЕРМЕРИ НЕ В ЗМОЗІ КУПИТИ ЗЕМЛЮ?

Окрім чиновників на прес-конференції в ХОДА були присутні й фермери, зокрема голова фермерського господарства «Зоря Каховщини», голова громадської організації Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Херсонській області Леонід Кириченко, який розповів про проблемні моменти щодо відкриття ринку землі: «От вам питання: хто може купити землю? От я фермер уже 32 роки. Господарство невелике, але стабільно приносить прибуток, передові технології впроваджуємо, працюємо з мережею супермаркетів практично по всій Україні в реалізації овочевої продукції. Та я не можу купити ті земельні паї, які я на сьогодні орендую. І так майже всі. Тому що, якщо ми вкладатимемо свої капітали в купівлю землі (великої кількості гектарів, необхідних для ведення господарства – Прим. авт.), у нас припиниться виробництво та розвиток. Яка переробка, які додаткові робочі місця – це все зупиниться на декілька років».

Леонід Петрович також зауважив, що є державна програма кредитування для фермерів, проте, на його думку, вона недопрацьована: «До речі, до нашого господарства та до інших банки з пропозиціями йдуть, тому що їм треба заробляти гроші на цьому. Але є один невеличкий пункт у цих договорах, на який я їм вказав. Там йде компенсація від держави відсотків (тобто кредит береш, погашаєш його, а відсотки – держава) – але в разі, якщо держава не погашає через якусь причину ці відсотки, то той, хто бере цей кредит, розраховується своєю заставою. А це може бути банкрутство, розорення господарства! Зараз приймається держбюджет, ми сподіваємось, що там будуть ці моменти враховані... От якщо там буде передбачено, що зовні будуть перестраховувати можливості українського бюджету, от тоді процес піде більш активно».

На думку фермера, за цей перехідний період треба стабілізувати процес вступу в ринкові відносини тих людей, які зможуть працювати на місцях на власних землях, які потім об’єднаються в кооперації. «Якщо держава кине всі зусилля на цей процес, то це буде успіх, якщо – ні, то це буде катастрофа для держави», – підсумував пан Кириченко.

На це перший заступник голови ХОДА Андрій Шибаєв відповів, що кожен новий закон має шорсткості. Та завдяки спілкуванню з фермерами будуть знайдені болючі точки і будуть внесені відповідні зміни до законодавства. 

Тэги:

«Лилея» обзавелась кадастровым номером. Что это даст отдыхающим?

Как присваивают кадастровый номер на землю

ЯК СТАТИ ОФІЦІЙНИМ ВЛАСНИКОМ СВОЄЇ ЗЕМЛІ

Продажа земли сельхозназначения в Украине: как это будет происходить

Белозёрские страсти по земле